Понеділок, 18.12.2017, 03:29
Вітаю Вас Гість | RSS
Головна | Реєстрація | Вхід
Хімічна та біологічна освіта Полтавщини
Форма входу
Меню сайту

Календар
«  Серпень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Архів записів

Друзі сайту

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » 2016 » Серпень » 19 » ГОТУЄМОСЬ ДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
11:38
ГОТУЄМОСЬ ДО НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

Методичні рекомендації  Міністерства освіти і науки щодо викладання

хімії, біології та природознавства

у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 навчальному році

(Витяг з Додатку до листа Міністерства освіти і науки України від 17.08.2016р. № 1/9-437)

Хімія

Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеною Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, навчання хімії у школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення.

Метою навчання хімії є формування засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства.

При викладанні хімії в сучасній школі необхідно посилити практичну спрямованість змісту хімічної освіти, акцентуючи увагу на вивченні явищ, процесів, об’єктів, речовин, з якими стикаються учні у повсякденному житті, формувати життєву позицію учнів, їх ціннісну орієнтацію засобами хімії, як навчального предмета, шляхом розуміння користі та шкоди продуктів хімічного виробництва, промислових хімічних процесів, доцільності застосування хімічних продуктів, можливості змінити життя на краще завдяки хімічним знанням. Тому формування в учнів правильного уявлення про оточуючі їх хімічні речовини – одна з головних задач шкільної хімії, розв’язання якої може бути систематично та послідовно організовано безпосередньо на уроках хімії. Для більш наочного сприйняття школярами конкретних хімічних речовин та явищ необхідно збагатити учнівський хімічний експеримент елементами ужиткової хімії. Знання про ужиткову хімію знадобляться їм у подальшому житті при використанні речовин і матеріалів у повсякденні.

         Згідно наказів Міністерства освіти і науки кількість годин на тиждень для вивчення хімії у 2016/2017 навчальному році:

7 клас

8 клас

8 клас

(поглиблене вивчення хімії)

9 клас

9 клас

(поглиблене вивчення хімії)

9 клас

(спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)

1,5

2

4

2

4

1,5

*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9 класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано у методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії у 2009/2010 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

10 клас

11 клас

рівень стандарту

академічний рівень

профільний рівень

рівень стандарту

академічний рівень

профільний рівень

1

1

4

1

2

6

 

Адміністрація навчального закладу може виділяти додаткові години на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів за рахунок годин варіативної складової.

Навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також, за рахунок збільшення годин, окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

З огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

 

У 2016/2017 навчальному році вивчення хімії здійснюватиметься за такими програмами:

7 і 8 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (затверджена наказом МОН України від 29.05.2015 № 585, розміщена на сайті МОН України (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

9 клас – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-11 класи. –  К.: Ірпінь: Перун, 2005;

8 клас з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії (http://mon.gov.ua/content/Освіта/ximiya(1).pdf);

9 клас з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, «Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу» – К.: Вікторія, 2009;

10-11 класи, рівень стандарту – Програма  з хімії для  10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України № 826 від14.07.2016) (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html)

10-11 класи, академічний рівень, профільний рівень, поглиблене вивчення «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Програми, як і раніше, позбавлені жорсткого поурочного поділу. Вчителі на власний розсуд можуть обирати послідовність розкриття матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка. Обласні, районні та міські методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителями навчальних годин у межах тем.

Під час планування вивчення теми вчителям необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів), що передбачені в кожній темі. Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити методичні підходи до проведення навчальних занять, підібрати адекватні завдання для поточного оцінювання, контрольних робіт.

У 2016/2017 навчальному році у 8 класі продовжується вивчення хімії за новою навчальною програмою. Звертаємо увагу, що наказом МОН України від 29.05.2015 № 585 затверджено оновлену редакцію програми.

Під час викладання хімії у 8 класі вчителю необхідно враховувати, що змінено логіку викладення навчального матеріалу порівняно з попередньою програмою. На початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв’язок і будову речовин. Вивчення будови атома дає змогу пояснити причину явища періодичності зміни властивостей хімічних елементів і їхніх сполук, розкрити на вищому теоретичному рівні поняття валентності елементів у хімічних сполуках, з’ясувати електронну природу ковалентного та йонного хімічних зв’язків, розглянути поняття про ступінь окиснення та ознайомити з правилами його визначення у сполуках. Така послідовність має сприяти більш усвідомленому складанню учнями хімічних формул сполук, прогнозуванню їхніх властивостей.

У наступній темі «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» формується поняття про кількість речовини та одиницю її вимірювання – моль. Учні вчаться обчислювати молярну масу, молярний об’єм газів, відносну густину газів. Абстрактні поняття про атоми і молекули набувають реальних кількісних характеристик. Засвоєння знань з теми допоможе учням зрозуміти кількісні відношення між речовинами у хімічних реакціях (добирання коефіцієнтів) і полегшити кількісні розрахунки за хімічними рівняннями.

Далі вивчається тема «Основні класи неорганічних сполук», яка має переважно фактологічний характер. За такої послідовності тем вивчення неорганічних речовин нині набуває теоретичного підґрунтя, яке становлять періодичний закон, будова речовин, кількісні відношення в хімії. Хімічний склад і властивості речовин логічно пов’язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, а в практичній частині програми є змога поступово перейти від простих до складніших хімічних реакцій і розрахункових задач.

У зв’язку з такою структурою курсу 8 класу посилюється методична увага до повторення вивченого в 7 класі, яке не може бути   формальним, бо ним забезпечується сприйняття наступної теоретичної теми. У переліку питань, що їх винесено на повторення, у програмі не згадуються оксиди, кислоти й основи, хоча названо кисень, воду й реакції розкладу і сполучення. Тому вчителям слід звернути увагу   на вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, у яких ідеться по суті про реакції простих речовин, перетворення їх на оксиди і взаємодію останніх з водою з утворенням гідратів, тобто про генетичні перетворення речовин, які докладно буде пояснено при вивченні речовин різних класів.

Основна методична орієнтація навчання хімії залишається та сама, яку передбачено державним освітнім стандартом, реалізація  компетентнісного, діяльнісного й особистісного  підходів.

Предметну компетентність розглядають як цілісне,   багатокомпонентне утворення, основними   складниками якого є  ціннісний (мотиваційний),   знаннєвий (пізнавальний) і   діяльнісний (поведінковий).

Предметна компетентність як проекція компетентностей вищого рівня – загальнопредметних і ключових – формується засобами навчального предмета, але не як наслідок   засвоєння лише теоретичних знань і оцінних суджень, вона є результатом особистісного досвіду учня із застосування цих знань і усвідомлених цінностей. Водночас власне наукові знання створюють фундаментальну когнітивну основу формування предметних компетентностей учнів. Це відповідає  значенню наукових знань – провідного компонента хімії як науки і навчального предмета.   Особистісний практичний досвід з’являється в результаті   виконання лабораторного, домашнього експерименту, навчального проекту, обробки отриманої інформації, інтерпретації здобутих даних, різноманітних розумових операцій зі змістом навчального матеріалу тощо. Усе засвоєне в теорії і на практиці має пройти стадію рефлексії й  бути належно   оціненим учнем з позицій загальної культури, проблем людства, особистого життєзабезпечення.

З погляду компетентнісного підходу шлях створення кожним учнем власного освітнього продукту вбачається таким: вивчається певний теоретичний об’єкт (у хімії це хімічні явища¸ речовини, матеріали,  реакції, теорії, закони, поняття, хімічна мова тощо); на практиці засвоюються способи діяльності з цим об’єктом (у хімії –  це уміння і навички з проведення лабораторного експерименту, безпечного поводження з продуктами хімічного виробництва,   наприклад,    засобами хімічного захисту рослин,  засобами побутової хімії, з обробки інформації хімічного характеру тощо,   а також з використання розумових операцій); у процесі рефлексії учнем визначається особисте ціннісне ставлення до об’єктів і способів діяльності з погляду світорозуміння, збереження природи, здоров’язбереження. Отже, в центрі перебуває теоретична, практична, рефлексивна діяльність учня, а завдання методики навчання полягає у створенні     навчального середовища, в якому така діяльність може безперешкодно виявитися, і очікуваний освітній продукт --  утворитись.

Переважною ознакою методів навчання, які можна використати для реалізації компетентнісного підходу, визнано активну діяльність учнів як суб'єктів педагогічного процесу, серед форм пріоритетними є групова й індивідуальна робота. 

Про опанування учнем предметної компетентності  свідчить його здатність    вмотивовано діяти з позицій законів, принципів певної науки та відповідати за свої дії, тобто засвоєні знання і вміння з предмета є основою певних дій, але вектор цих дій визначається ціннісними орієнтаціями учня, ставленням до проблем, що їх  треба розв’язувати, розумінням того, які саме знання і вміння слід для цього докласти.

Компетентність виявляється в діяльності. Якщо ми маємо  оцінити компетентність, треба поставити учня в умови, що потребують виявлення цієї компетентності. З найбільшою повнотою компетентності виявляються в роботі над навчальними проектами.

Саме під час виконання проекту учні мають змогу реалізації всіх компонентів предметної компетентності: знаннєвого (зрозуміти, розпізнати, назвати, розрізнити, навести приклади, записати, пояснити); діяльнісного (планувати діяльність, вести спостереження, визначати, описувати і характеризувати об’єкти і явища, проводити обчислення, складати формули, аналізувати і порівнювати, встановлювати залежність, виготовляти препарати для дослідження, дотримуючись правил   поводження з лабораторним обладнанням, реактивами, матеріалами тощо, використовувати набуті знання і прогнозувати вплив відповідних дій на довкілля і соціум); ціннісного (розпізнати і виокремити критерії, усвідомити їх, обговорити, оцінити відповідність висновків фактичним даним, висловити обґрунтоване судження, аргументувати, доводити, захищати свої погляди, узагальнювати).  

Знаннєвий компонент, з огляду на вимоги навчальної програми, має бути присутній повною мірою у проектах будь-якого виду. Елементи діяльнісного компонента реалізуються залежно від типу навчального проекту. Наприклад, уміння планувати діяльність, вести спостереження, визначати, описувати і характеризувати об’єкти і явища формуються при виконанні майже кожного проекту; а вміння виконувати певні дії, виготовляти препарати для дослідження, дотримуючись правил уміло поводитися з лабораторним обладнанням і реактивами, -- лише під час дослідницьких, практико-орієнтованих чи творчих (наприклад, у разі проведення дослідів під час вечорів з хімії). Виявлення елементів ціннісного компонента відбувається лише під час спілкування з учнем, захисті (презентації) результатів його роботи на загал, а усвідомлення ним важливості правильного використання знань і ставлення до дій, що виконуються, виявляється в реальних вчинках, які можуть бути віддалені у часі і які, на жаль, не завжди можна побачити.

У навчальній програмі  з хімії наведено орієнтовні теми проектів, які учитель або учні можуть заміняти власними. Тривалість проекту залежить від мети і завдань, які ставить учитель або учень.

Наприклад, ігрові або творчі проекти є короткострокові (проводяться протягом навчальної теми) і ті, що  потребують тривалої підготовки  як з боку вчителя (вибір теми, поділ учнів на групи, постановка завдань перед кожною   групою), так і учнів (виконання завдань, координація роботи, підготовка презентації). Практико-орієнтовані проекти, які неможливо провести без залучення матеріальної бази (друку листівок, виготовлення буклетів), якої немає в кабінеті хімії, також є короткостроковими.

Прикладом довгострокового проекту є дослідження зміни показників природного об’єкта в часі (дослідницькі проекти), він проводяться якщо не кілька років, то хоча б кілька сезонів. 

Групові міні-проекти можна провести під час уроку: якщо є достатня кількість друкованих інформаційних джерел (або можливість провести урок у комп’ютерному класі з виходом в Інтернет) — вони будуть  інформаційні; при вивченні властивостей класу речовин — дослідницькі.

Виходячи з цього, захист (презентація й обговорення) результатів роботи учнів мають проводитися або під час спеціально відведеного уроку або у відведений час на уроці з певної теми. У   календарно-тематичному плані надається година   для розгляду навчальних проектів, які не були презентовані протягом року під час вивчення відповідних тем.

У навчанні хімії, як і інших предметів,  компетентності розглядаються як результат   навчання учнів, тому перед учителем постає потреба планомірного  формування компетентностей засобами навчального матеріалу з предмета. Планувати таку методичну роботу слід заздалегідь,      відобразивши її  в такому обов’язковому документі, як календарно-тематичний план. Такий план, розроблений на компетентнісній основі,   видрукувано в журналі «Біологія і хімія в рідній школі», № 4.

За основу характеристики компонентів предметних компетентностей учнів з   хімії в цьому плані взято вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, сформульовані в  навчальній програмі   для основної школи.  Предметні компетентності, яких має набути учень у результаті навчання, у програмних  вимогах виражено у формі пізнавальних дій  на різних когнітивних  рівнях. Ці вимоги у плані згрупувані  за складниками компетентностей:

знаннєвий - учень називає, формулює, записує, пояснює, наводить приклади, знає і розуміє;

діяльнісний - учень розпізнає, розрізняє, описує, складає, порівнює, аналізує, класифікує, характеризує, встановлює, визначає, виконує, проводить, обчислює, планує, прогнозує,  спостерігає, дотримується правил, виготовляє, уміло поводиться, використовує;

ціннісний - учень усвідомлює, обговорює, критично ставиться, оцінює, висловлює судження, обґрунтовує судження,  робить висновки.

Слід усвідомлювати, що поділ предметної компетентності на знаннєвий, діяльнісний і ціннісний складники не є абсолютним,  деякі навчальні дії стосуються кількох компонентів одночасно. Наприклад,  класифікація речовин за формулами є виявом теоретичних знань про їхній  склад і властивості, а лабораторна ідентифікація речовини потребує застосування цих знань,  є виявом діяльнісного складника компетентності.

Визначення компонентного складу компетентностей має на меті полегшити   методичну роботу з формування предметних компетентностей учнів, діагностики й оцінювання навчальних досягнень учнів, оскільки до кожного складника поелементно можна добрати адекватні завдання.   Для знаннєвого компонента це можуть бути завдання репродуктивного характеру,   для діяльнісного – творчого, для ціннісного – ситуативні (контекстні) завдання.

Календарно-тематичний план з хімії у пропонованій формі слугуватиме успішній методичній реалізації компетентнісного підходу як  концептуального у навчанні хімії.        

Хімія – наука теоретично-експериментальна, тому важлива роль у її вивченні належить хімічному експерименту, який виступає джерелом знань про речовини і хімічні реакції, ознайомлює учнів з методами науково-хімічних досліджень, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмету та є важливою умовою активації пізнавальної діяльності школярів. Але останнім часом, у зв’язку з відсутністю реактивів і обладнання, дедалі актуальнішим стає питання про використання в шкільному курсі хімії домашнього хімічного експерименту.

Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності. У листі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.02.2012 № 1/9-72 наведено інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (http://osvita.ua/legislation/Ser_osv/27214/).

Методичні рекомендації щодо вивчення хімії у 9-11 класах містяться у відповідних листах Міністерства за 2009-2011 роки.

В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалені відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти . Перелік цієї навчальної літератури постійно оновлюється, друкується в інформаційному збірнику міністерства освіти і науки України та розміщується на сайтах Міністерства (www.mon.gov.ua) та Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).

Біологія. Природознавство.

У 2016/2017 навчальному році біологія в загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься за такими навчальними програмами:

6-8 класи - Програма з біології для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України №664  від 06.06 2012 р.  зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 585 від 29.05.2015 (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

8  класи з поглибленим вивченням біології - Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології, 8 – 9 клас, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 06.06.2012  № 664, (http://mon.gov.ua/content/Освіта/biologiya(1).pdf);

9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 97 с.,

(http://mon.gov.ua/content/Освіта/biology-7-9.pdf);

9 класи з поглибленим вивченням біології – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням біології // Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009. – 102 с., (http://mon.gov.ua/content/Освіта/biology.pdf);

10-11 класи, рівень стандарту – Програма з біології для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 826 від 14.07.2016), (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html);

10-11 класи, академічний рівень, профільний рівень – Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с., (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html)

Програми факультативів та курсів за вибором з біології та екології, рекомендовані Міністерством для використання у загальноосвітніх навчальних закладах: 

7 – 11 класи – Збірник навчальних програм курсів за вибором та факультативів з біології для допрофільної підготовки та профільного навчання. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2009, 2014. – 246 с.;

5 – 9 класи - Збірник навчальних програм екологічного напрямку (І частина) для організації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Програми позбавлені поурочного поділу, вчителі можуть самостійно обирати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка його викладу, змінювати орієнтовну кількість годин, передбачених програмами для вивчення тем або розділів, та час проведення шкільних екскурсій, використовуючи для цього резервні години або години  навчальної практики.

Звертаємо увагу, що до навчальної програми з біології для 10-11 класів рівня стандарту внесено зміни. Зокрема, зі змісту вилучені окремі питання:
«механізми відтворення і загибелі клітин», «взаємодія генів», «сучасні цитотехнології, використання їх для діагностування і лікування захворювань людини», «основні закономірності функціонування генів у про- і еукаріотів»     тощо. Спрощено вимоги до навчальних досягнень учнів. Наприклад, не вимагається називати «гіпотези походження неклітинних форм життя», «критичні періоди розвитку людини» «гіпотези старіння людини»; наводити приклади «застосування ембріотехнологій»; пояснювати «потребу квотування промислових викидів країнами світу», «значення функціональних змін у діяльності клітин та їх загибелі у виникненні захворювань людини», «створення банків для зберігання стовбурових клітин; характеризувати «будову ліпідів і моносахаридів», «причини і способи загибелі клітин, білки, які входять до складу вірусів» «спосіб життя бактерій», «типи росту та його регуляцію» «іоносферу, функціональні компоненти та її межі», «поняття про ноосферу», «гіпотези походження еукаріот»; порівнювати «процеси, які відбуваються в цитоплазмі про- та еукаріот», «класичні методи селекції з біотехнологічними»; застосовувати знання «для планування родини» тощо.

Зменшено кількість лабораторних і практичних робіт. Вилучено роботи, передбачені програмою з хімії, роботи, що викликають труднощі у виконанні або недостатньо забезпечені обладнанням. Зокрема, у 10 класі вилучено практичні роботи  «Ознайомлення з інструкціями з використання медичних препаратів, засобів побутової хімії та оцінка їхньої небезпеки», «Оцінка продуктів харчування за їхнім хімічним складом» і лабораторну роботу  «Рух цитоплазми в клітинах рослин»; в 11 класі вилучено лабораторну роботу «Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння», практичні роботи «Розв’язування задач з екології», «Порівняння природного і штучного добору» та зменшено кількість обов’язкових екскурсій. Відповідно вилучено вимоги до навчальних досягнень учнів, обумовлені змістом цих робіт.   

 У  2016/2017 навчальному році   курс «Біологія людини» вивчатимуть одночасно як учні 8-х, так  і учні 9-х класів, але за різними навчальними програмами, що відрізняються структурою і підходами до вивчення біології людини.

Основна концептуальна ідея нової навчальної програми з біології людини базується на реалізації функціонального підходу  до розкриття знань про людину. Назви тем відповідають важливим функціям організму. Вивчення функції, а потім – будови, створює проблемну ситуацію «як  живе організм?» та спрямовує учнів на пошук її вирішення (встановлення причинно-наслідкових зв'язків). Зміст спрямований на формування поняття про організм людини як цілісну біологічну систему.  Рекомендується більше уваги приділяти вивченню процесів життєдіяльності, притаманних організму людини, щоб показати  системність його організації, особливості функціонування в умовах соціального середовища, і змотивувати учнів на здоровий спосіб життя, забезпечити їх базову валеологічну підготовку. Обов’язковим є дотримання принципів єдності будови і функції та послідовності при формуванні анатомічних і фізіологічних  понять у темах всього курсу.  Варто зазначити, що рівень і глибина засвоєння фізіологічних  та анатомічних понять мають відповідати віковим можливостям учнів
8 класу. Важливо не переобтяжувати восьмикласників надмірною деталізованою інформацією і тим самим не знижувати інтерес до пізнання природи і власного тіла. Слід ураховувати, що  послідовність формування анатомічних та фізіологічних  понять у 8 і 9 класах буде дещо відрізнятися, що обумовлено різною послідовністю навчальних тем у програмах. 

У курсі біології 8 класу  поглиблюються знання учнів про процеси життєдіяльності, фізіологічні системи та їх значення для організму, формування  яких розпочато  в курсі біології 7 класу. Розглядаються найбільш загальні закономірності функціонування людського організму з акцентом на функціональному значенні органів та фізіологічних систем у забезпеченні основних процесів життєдіяльності. Узагальнюються знання  щодо профілактики захворювань, правил надання домедичної допомоги, отримані учнями на уроках з основ здоров’я. З метою ефективного використання міжпредметних зв’язків і набутих учнями знань і навичок  учителю біології необхідно докладно ознайомитись з навчальною програмою предмета «Основи здоров’я» і співпрацювати з вчителем, який викладає цей предмет.

Здоров’язбережувальна лінія нової навчальної програми є наскрізною і відображена системно в усіх її темах. Це покладає особливу роль на  курс біології 8 класу у формуванні здоров'язбережувальної компетентності та пояснює структуру і логіку розміщення тем. Так, вивчення «Обміну речовин та перетворення енергії в організмі людини» передує вивченню теми «Травлення», «Дихання» темі «Транспорт речовин», «Регуляція функцій організму» темі «Розмноження та розвиток людини». Нервова система і вища нервова діяльність розглядаються після вивчення основних процесів життєдіяльності перед темою «Регуляція функцій організму». Вивчення процесів життєдіяльності людського організму у такий спосіб ураховує вікові особливості восьмикласників і спрямоване на формування переконань у необхідності відповідального ставлення до власного здоров'я через оволодіння знаннями про організм людини до усвідомлення залежності процесів життєдіяльності і здоров'я людини від природних і соціальних факторів.   

Розвиток понять про зв’язок організму із зовнішнім середовищем реалізується в процесі вивчення тем  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Нервова система» та  «Зв’язок організму людини із зовнішнім середовищем. Сенсорні системи». У темі «Вища нервова діяльність» розкривається соціальна сутність людини, психофізіологічні особливості її поведінки, діяльності, якостей особистості. Формування поняття «вища нервова діяльність» здійснюється у порівнянні вищої нервової діяльності людини і тварин. Ця тема важлива для профілактики шкідливих звичок. Педагогічний досвід викладання навчального матеріалу теми засвідчує про труднощі засвоєння його учнями. З огляду на це, доцільно теоретичні положення розкривати вдаючись до прикладів з життя відомих людей, співпрацювати з психологами навчального закладу та використовувати загальноприйняті психодіагностичні методики, життєвий досвід учнів, міжпредметні зв'язки, нестандартні уроки. 

Розкриваючи зміст теми «Розмноження та розвиток людини», учителю важливо спрямувати зусилля на формування поняття про розвиток людського організму від процесу формування статевих клітин до природної смерті, акцентувати увагу школярів на ролі ендокринної системи в регуляції гаметогенезу, овуляції, вагітності, постембріонального розвитку людини. Для розвитку пізнавального інтересу та розуміння умов, що необхідні для народження здорової дитини, необхідно розкрити вплив факторів середовища та способу життя батьків на розвиток плода; необхідності збереження репродуктивного здоров’я для збереження чисельності людської популяції.

У курсі біології 8 класу продовжується формування загальнобіологічних понять: клітина, тканини, органи, системи органів, організм.  Програма 8 класу не передбачає поглиблення знань щодо будови клітини, отриманих учнями у попередні роки. Повторюється вивчене про тваринну клітину у 6 і 7 класах. Увага учнів звертається на різноманітність клітин тіла людини. Більш докладно  структура  клітини, будова та функцій її компонентів вивчатимуться в курсі біології 9 класу.

Засвоєння знань про тканини людини здійснюється поступово протягом навчального року. У темі «Вступ» в ході лабораторного дослідження «Ознайомлення з препаратами  тканин людини»  учні ознайомлюються з тканинами людини, розглядаючи   мікропрепарати тканин   за допомогою мікроскопа. У разі  відсутності або недостатньої кількості необхідного обладнання мікропрепарати тканин людини демонструються учителем, а учням можна запропонувати розглянути зображення (малюнки, фотографії) мікроскопічної будови тканин. Плануючи це лабораторне дослідження слід враховувати, що  програма вимагає від учнів на цьому етапі лише вміння називати основні групи тканин, розпізнавати тканини і характеризувати, називаючи тільки їх загальні ознаки, як то наявність і кількість міжклітинної речовини, розташування клітин, їх форму. За даними сучасної гістології тканини поділяють на чотири морфофункціональні групи: епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м'язові та нервова. Сполучна тканина розглядається як різновид тканин внутрішнього середовища. Докладно особливості будови різних видів тканин у зв’язку з виконуваними функціями вивчаються у відповідних темах.

Програмою передбачено також поступове формування поняття про регуляторні системи організму людини. У вступі розглядаються основні механізми нервової і гуморальної регуляції, що необхідно для вивчення функціональних систем організму і без чого неможливо сформу­вати в учнів поняття про функціонування організму людини як цілісної системи. У наступних темах уявлення про регуляцію фізіологічних функцій організму поступово  будуть наповнюватись конкретним змістом. Поступове засвоєння знань про регуляцію певних фізіологічних процесів  значно полегшує засвоєння  основних понять теми «Регуляція функцій організму», яка завершує формування поняття про регуляторні системи організму людини   Ця тема є новою в структурі навчальної програми з біології. Звертаємо увагу, що за новою програмою саме в цій темі розглядаються  імунна система та імунні реакції. Виокремлення теми має дидактичне значення – узагальнення і систематизація знань про регуляцію як основу цілісності організму і підтримання гомеостазу.

Оптимальному засвоєнню учнями навчального матеріалу сприятимуть лабораторні дослідження і дослідницький практикум, які орієнтують учнів на активне пізнання властивостей організму людини, організацію самоспостережень, профілактику захворювань.

Поглиблене вивчення біології одна із форм допрофільної підготовки учнів на завершальному етапі основної школи, яка спрямована на розвиток в учнів біологіч­них здібностей, формування стійкого інтересу як до предмета зокрема, так і до біології взагалі, створення основи для свідомого вибору професії, пов'яза­ної з використанням біологічних знань.

У зміст програми включено тему «Адаптація і виживання людини за екстремальних умов», спрямовану на поглиблення знань учнів про фактори навколишнього середовища та про взаємодію організму з навколишнім середовищем на прикладі організму людини.

Практична спрямованість програми забезпечується збільшеною кількістю лабораторних і практичних робіт. Особливе місце у навчальному процесі відводиться дослідам, спостереженням, які рекомендується проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях, під час практики. Біологічні екс­перименти та демонстрації мають знайомити учнів з методами дослідження природи, розвивати навички самостійної роботи та спостережливості, заці­кавлювати до вивчення біології.

У процесі вивчення біології людини важливо продовжувати розвивати пізнавальний інтерес у школярів, пропонуючи самостійну роботу з різними джерелами інформації: науково-популярною літературою, відеоматеріалами, ресурсами Інтернету тощо. Позитивно мотивують навчальну діяльність школярів і методи навчання такі як розв’язання проблемних завдань, створення міні-проектів. Упровадження компетентнісного підходу зумовлює використання  завдань, виконуючи які, учні зможуть навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ», «Біологія» (видавнича група «Основа») тощо.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 6-8 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».

Оцінювання навчальних досягнень учнів 9-11 класів здійснюється відповідно до орієнтовних вимог оцінювання, затверджених наказом МОН України від 30.08.2011 № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Чинними залишаються методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу з природознавства  у 5-х класах (лист МОН України від 24.05.2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення  базових дисциплін в основній школі»), з біології у 6-7-х класах (додаток 1 відповідно до листів МОН України від 01.07.2014 № 1/9-343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах», від 20.06.2015 № 1/9-305 «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах  у 2015/2016 навчальному році»), з біології у 9-11-х класах, з екології у 11-х класах залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років.

                                                                    

Директор департаменту                                                                                                                                                                         Ю. Г. Кононенко

 

Переглядів: 1404 | Додав: Адмін | Рейтинг: 4.0/3
Всього коментарів: 0

Хімія
Безкоштовний хостинг uCoz